Пам'ятки батькам дитини дошкільного віку
Виховуємо у дошкольника свідоме ставлення до себе
- Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.
- Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них.
- Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаеш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо.
- З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей.
- Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комуь-чомусь переваг та відмова від них.
- Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта.
- Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу - Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів.
- Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.
- Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.
- Надаємо вихованцю можливість усамітнитися, засередитися на своїх думках і переживаннях, поважаємо його прагнення розпорядитися собою на власний розсуд.
Сприяємо фізичному зростанню дошкільника
- Пов'язуємо фізичне не лише з розвитком м'язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.
- Спокійно розглядаємо разом з дитиною людьське тіло, повідомляємо елементарну інформацію про призначення різних його частин, органів.
- Говоримо дитині правду (адаптовану для віку) про зародження нового життя, призначення статєвих органів, про взаємини чоловіка та жінки, навчаємо диференціювати статєву належність людини.
- Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров'я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання та неблагополуччя.
- Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому, для життя і здоров'я; обігруємо непрості життєві ситуації, пропонуємо дитині апробувати елементарні способи виходу з них.
- Виховуємо основні фізичні якості: вправніть, витривалість, доступні вікові силу та швидкість, схильність до рухової активності.
- Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти нездоровим впливам.
- Привчаємо розуміти значення міцного здоров'я, виховуємо бажання берегти, підтримувати, доступними способами поліпшувати його.
Плекаємо мовленнєву особистість
- Дбаємо про розвиток мовленої особистості, намагаємося не уподібнювати зайняття з мови урокам.
- Ставимося до слова не лише як до інструмента відтворення почутої від дорослого мови, а як до дійства розкриття свого внутрішнього світу, свого ставлення до людей, що навколо та самої себе.
- Пам'ятаємо: слово - категорія індивідуальна, різні характеристики мовленнєвої діяльності притаманні дівчаткам та хлопчикам, "жвавчикам" та "млявчикам", розкутим та сором'язливим малюкам.
- Диференціюємо поняття "мова" та "мовлення"; надаємо приоритет мовленнєвому розвитку дошкільнят, навчаємо їх висловлюватися, передавати словом різноманітні життєві враження.
- Намагаємося не вказувати щоразу дитині на мовленнєві недоліки та вади, повсякчас виправляти недоречності або помилки: мова - не самоціль, а важливий засіб спілкування.
- Не орієнтуємося на активний словник як на основний показник мовленнєвого розвтику дошкольника. Пасивний словник може лишитися неоціненним, тоді як саме він є важливим показником особистісного ставлення вихованця.
- Розвиваємо мовленнєву особистість у широкому життєвому контексті.
- Не центруємося на проблемі "навчити читати", бо ж навченний не означає "розумніший" чи "щасливіший" за інших. Якщо дитина схильна до читання - вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче - терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, не вдаємося до примусу. Головне - розуміти, що навчаються читати усі, а от чи полюбить дитина читати, чи зможе винисти для себе щось корисне з примусового читання?
Громадянське виховання
Обов'язок - громадянська необхідність відповідати за свої дії, вчинки. Видатний німецький мислитель Г.Гегель відокремив чотири різновиди обов'язків:
- Обов'язок перед самим собою;
- Перед сім'єю;
- Перед державою;
- Перед іншими людьми.
Які ж обов'язки мають діти, чи взаємопов'язані права та обов'язки? От на що пропонував звернути увагу видатний педагог В. Сухомлинський:
Десять НЕ МОЖНА В.О.Сухомлинського:
- не можна байдикувати, коли всі працюють;
- не можна сміятися над старістю;
- не можна вступати в суперечки з дорослими;
- не можна виявляти невдоволення через те, що в тебе немає якоїсь речі;
- не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не може дати собі;
- не можна робити те, що засуджують старші;
- не можна залишати літню людину самотньою, якщо в неї немає нікого, крім тебе;
- не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу дорослих;
- не можна сидіти обідати, не запросивши старшого;
- не можна чекати, доки з тобой привітається старший, ти повинен привітатися першим.
Пам’ятка для батьків на тему: «ПОРУШЕННЯ СЛУХУ»
«Попередження порушень слуху у дітей»
- Не рекомендується тривале прослуховування музики на великій гучності, особливо у навушниках – вкладках;
- Уникати тривалого впливу шуму високої гучності та вібрації. При роботі в шумі рекомендується використовувати спеціальні шумопоглинаючі навушники;
- Уникати переохолодження та травм голови;
- При виявлені ознак захворювання звернутися до лікаря;
- Просушувати вуха після купання рушником (але не ватними паличками, їх неможна використовувати для чистки вух);
- Після купання у річках, озерах, басейнах, або морі чи інших водоймах, необхідно промити вуха чистою прісною водою, з подальшим висушенням рушником;
- Вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок;
- Уникати, або звести до мінімуму контакти з хворими на ГРВІ.
«Рекомендації для батьків, які мають дітей з порушеннями слуху»
- Якщо Ваша дитина має порушення слуху, прийміть її і любіть такою, якою вона є. Не порівнюйте її ні з ким іншим, бо кожна дитина – унікальна! Для того, щоб для себе розкрити свою дитину, відкрийтеся їй самі – вчиться розуміти її та спілкуватися з нею тими засобами, які для неї природні, доступні та зрозумілі (жестовою, усно-жестовою, усно-дактильною формою мовлення) . Намагаючись поставити себе на місце дитини, зрозумійте її внутрішній світ, зрозумійте її як особистість.
- Коли ви помітили, що Ваша дитина погано чує, перш за все, зверніться в лікарню до сурдолога для визначення діагнозу та наступного здійснення реабілітаційної допомоги.
- Якомога швидше потурбуйтесь про придбання слухового протезу для вашої дитини.Запам’ятайте!Правильно підібраний та настроєний слуховий апарат допоможе їй швидше досягти бажаних результатів у формуванні усного мовлення та адаптуватися в навколишньому середовищі.
- При двобічному порушенні слуху подбайте про бінауральне (двостороннє) протезування вашої дитини слуховими апаратами.
- Слухові апарати носіть якомога довше й знімайте їх в нормальних умовах лише під час сну та водних процедур.
- Оволодіти усним зв’язним мовленням, отримати необхідні освітні корекційно-реабілітаційні послуги ваша дитина може лише за умови спеціальних занять з сурдопедагогом.
- Памятайте!Успіх в оволодінні мовленням значною мірою залежить від Вас, він приходить до тих дітей, з якими батьки працюють щоденно не менше ніж 2-3 години на добу. Якщо час таких занять менший або відсутній, то результатів у даному напрямку роботи Ви не отримаєте. Тому використовуйте кожну хвилинку для спілкування та занять зі своєю дитиною.
- Ваша мова – взірець для Вашої дитини. Адже мова, жести, міміка, емоційність створюють певний настрій у дитини.
- Від початку занять привчайте дитину звертати увагу на обличчя, губи того, хто говорить. Розмовляйте голосом нормальної гучності, але на такій відстані та в такій поставі, щоб дитина могла вас сприймати слухо-зорово.
- Щоденно проводьте мовленнєву зарядку (артикуляційні, дихальні, голосові вправи, вправи з фонетичної ритміки).
- Вчіть свою дитину постійно дотримуватись правил мовлення
- Розуміння мови.
- Досить важливо, щоб у навчанні мови та формуванні мовлення вашої дитини брали участь всі ті, хто її оточує.
- Організовуйте з дітьми вправи для розвитку загальної та дрібної моторики.
- Максимально активізуйте найбільш збережені аналізатори (зоровий, дотиковий, нюховий, смаковий).
- Дотримуйтесь режиму дня. Вчасно вкладайте дитину спати – сон повинен тривати 8-10 годин.
- Забороняйте ігри, які перезбуджують, втомлюють нервову систему вашої дитини.
- Дозволяйте дивитися по телевізору лише дитячі передачі. Не перевтомлюйте дітей під час пояснення змісту передачі.
